Минулого тижня англійський футбол вразила чергова хвиля коронавірусу, лондонський "Арсенал" вивів зі складу свого капітана, а Юліан Нагельсманн зізнався, що новачки йому не потрібні. Пропонуємо найцікавіші футбольні висловлювання.

Тухель про проблеми Обамеянга в "Арсеналі"

— Зараз у Лондоні багато говорять про Обамеянга. Я поговорю з ним, як тільки з'явиться нагода, але нав'язливо турбувати не хочу. Він був дуже важливим футболістом для мене в Дортмунді, тому стосунки у нас склалися досить гарні. Про цього футболіста можу сказати лише добрі речі. Мені шкода, що в нього зараз проблеми, тому що лава запасних — не те місце, де він має знаходитися з його спортивними якостями. У нього дуже бойовий характер, тому я не сумніваюся, що він повернеться ще сильнішим. Але я не втручаюся у справи його клубу. Хочу лише висловити свою повагу до цього гравця, а як там у них в "Арсеналі" — мене не стосується.

Перес про відмову "ПСЖ" продати Мбаппе

— Ми маємо виконувати умови контрактів, а ще ми намагаємося запрошувати найкращих футболістів. Сьогодні ти пропонуєш за гравця 200 мільйонів, але його відмовляються продавати. Їм краще, щоб термін контракту скінчився. Те, що роблять клуби, що належать цілим державам, — це справжнє безумство. Я борюся з цим, тому що управління клубом — це важливіше за гроші, що надходять зі сторони. Настане момент, коли держави володітимуть майже всіма найкращими клубами Європи. Це суперечить принципам європейської спільноти. Я прийшов, щоб боротися із цим.

Мбаппе про ставлення до грошей

— Життєвий досвід значно важливіший, ніж постійний заробіток грошей. Звісно, це теж важливо, адже є сім'ї і вони потребують турботи. Однак це не те, що мене зараз турбує найбільше. Мені цікаво подорожувати, відкривати для себе різні культури. Батьки дуже правильно вчинили, коли не розповідали мені про ті мільйони, які за мене пропонували. Хто б із мене виріс, якби в 14 років я все це знав? Тому у мене таке спокійне ставлення до грошей. Це важлива складова життя, але вона не рухає мною кожну секунду.

Судаков про перші кроки у футболі

— Футболом почав займатися із семи років. Ніколи не забуду, як був через два місяці турнір – я став найкращим гравцем. Тренер сказав, що більше б таких, як я, хоча спочатку мене навіть не хотіли брати. Про першу команду "Шахтаря" навіть не думав. Грав у U-16, була думка якнайшвидше потрапити до U-19. Коли був у U-19, хотів опинитися у U-21. І так поступово крок за кроком. Я перескакував вікові категорії, почав грати за старших. І так вийшло, що у день 18-річчя вперше тренувався з першою командою "Шахтаря"...

Нагельсманн про трансферні плани

— Я задоволений тим набором футболістів, який у мене є. Я не фанат роздутих команд, тому що в такому разі потрібно приймати важливі рішення кожного матчу. Це мені не подобається. Більш того, я не відмовлюся відправити деяких гравців в оренду для того, щоб вони мали більше ігрової практики. Я подякував команді за чудову гру та за наші перші шість місяців, проведені разом. З нетерпінням чекаю відпустки та другої половини сезону. Ми маємо переконатися в тому, що підійдемо до весни в ідеальному стані. Це стане вирішальним фактором для наших подальших успіхів.

Нагельсманн після перемоги над "Штутгартом" (5-0)

— Ми приїхали з Мюнхена до Штутгарта автобусом, оскільки відстань між містами всього на три години їзди. Назад повертатимемося тим самим шляхом. Єдина проблема – не зможу відсвяткувати з пляшкою пива в дорозі. Розумієте, у мене занадто слабкий сечовий міхур для того, щоб витерпіти такий шлях навіть після однієї випитої пляшки. Наші водії – молодці, завжди намагаються тримати автобус прямо, але я просто ненавиджу ходити до туалету в автобусі. Максимум, що зможу собі дозволити, це взяти пиво в Адельцхаузені — це близько 40 км до Мюнхена.

Фабрегас про роботу з Конте

— У випадку з Антоніо Конте я вперше побачив людину, яка точно знала, чого вона хоче. Я ніби ходив до школи. Він пояснював кожну фазу гри – від голкіпера до останнього удару. Багато бігу, висока інтенсивність, тривалі тренування, по два заняття в день, а ще робота в тренажерному залі. Я працював із Гвардіолою, який ставив позиційну гру, але дозволяв діяти на полі вільно. У Конте жодної свободи не було. Він сам казав мені, куди віддати пас. На той момент мені було 29 років, я грав у фіналах різних турнірів, багато чого виграв, а тут приходить чоловік і каже, куди я маю віддавати передачі. Все це було схоже на ідеальний механізм, де не було жодної свободи, але всі чітко розуміли, що потрібно робити на полі. І мені це дуже допомогло, адже мої партнери знали, куди піде той або інший пас.