Минулого сезону мадридський "Реал" залишився без завойованих трофеїв, як наслідок послідувала відставка Зінедіна Зідана за власним бажанням, а на його місце призначили Карло Анчелотті. Таке рішення легендарного француза зрозуміли далеко не всі, тому сам Зідан написав відкритого листа до іспанської газети AS, у якому постарався пояснити причини і логіку своїх дій.

- Я повернувся в "Реал", тому що про це мене попросив президент клубу Флорентіно Перес. Для цього було чудове підгрунтя у вигляді раніше завойованих трофеїв разом із командою. Я був у боргу перед президентом за попередні роки, проведені в "Реалі" в якості футболіста і тренера, тому не міг відмовити.

Але зараз я йду. Це не кінець, я не вистрибую з кінцями з тренерського човна і не збираюся зупинятися у своїй кар'єрі. У травні 2018-го я пішов, тому що після двох з половиною років з такою кількістю трофеїв команді був необхідний новий імпульс, щоб залишатися на вершині світового футболу. На сьогоднішній день ситуація зовсім інша. Я пішов, тому що відчув, що клуб більше не вірить у мене. Це є основним фактором, якого я сильно потребую.

Я добре знаю футбол, знаю вимоги такого великого клубу, як "Реал". Я чудово розумію: нічого не виграв - маєш піти. Разом з тим, на фінальному відрізку моєї роботи було забуто все, що величезними зусиллями було побудовано мною в клубі. Я отримав статус переможця в "Реалі" і знаходився тут заради нових перемог. Однак, крім трофеїв існують ще стосунки з людьми, емоції, життя колективу. Я відчув, що це все в один момент перестало цінуватися, зникло розуміння напрямку розвитку клубу. Зрештою мене робили винним навіть у найменших невдачах.

Мені хотілося поваги до того, над чим ми довго і наполегливо працювали разом. Хотілося, щоб мої стосунки з клубом і президентом в останні місяці моєї роботи були іншими. Мені не були потрібні привілеї, не зрозумійте мене неправильно! Мені просто хотілося, щоб люди пам'ятали, що я зробив для цього клубу.

Мені було боляче, коли я вкотре прочитав після однієї з поразок, що вони збираються вигнати мене з клубу, якщо я не виграю наступну гру. Всі ці повідомлення вкидали у ЗМІ навмисно, створюючи негативний тиск на команду, викликаючи сумніви в нашому проекті і непорозуміння всередині колективу. На щастя, мої футболісти були справжніми професіоналами, які вірили в мене до останнього, вмирали на полі заради мене. Коли щось йшло не так, вони здобували велику перемогу, зберігаючи мене на тренерському містку. І все тому, що вони просто вірили в мене і знали, що я вірив у них.

Я не найкращий тренер у світі, але здатний дати впевненість гравцям у власних силах. Це необхідно кожному футболісту, незалежно від того, яка у нього роль у клубі. У нинішніх реаліях життя головного тренера на чолі команди триває два сезони, зрідка - трохи більше. Якщо ви хочете, щоб цей період був тривалішим, важливо, щоб у клубі панували гармонійні стосунки. Це важливіше грошей, слави і всього іншого. Про це варто піклуватися в першу чергу. Останнім часом "Реал" втратив цю гармонію, і тому я вирішив звільнити своє місце.