Минулого тижня лондонський "Челсі" виграв клубний чемпіонат світу, а Євген Коноплянка став гравцем польської "Краковії". Крім цього, Руслан Малиновський забив фантастичний гол у ворота "Ювентуса", однак його команда втратила перемогу на останніх секундах. Пропонуємо найцікавіші футбольні висловлювання.

Коноплянка про перехід до "Краковії"

— Президент і тренер "Краковії" хотіли бачити мене в команді, на переговорах ми спілкувалися як сім'я. Мені подобається, коли мене хочуть бачити і запрошують по-батьківському. Я в хорошій формі, остання травма була вісім місяців тому. Я голодний до футболу та готовий працювати. Чому 80-й номер? Я Роналдіньо-молодший, тому й обрав цей номер. Роналдіньо грав у "Мілані" під цим номером. Мій мінімум у "Краковії" — п'ять голів і п'ять асистів до кінця сезону. Моя найбільша мета – повернутися до збірної України.

Коваленко про виступи за "Спецію"

— Я щасливий, що маю можливість пограти в такій успішній лізі, як Серія А. Для мене це перший справжній сезон в Італії з огляду на труднощі, з якими мені довелося зіткнутися в "Аталанті" минулого року. Інша мова, інші звички, новий тренувальний ритм, а також деякі фізичні проблеми. Але зараз почуваюся добре, задоволений зробленим вибором. Знаю, що можу рости. Я готовий виконувати роль, відведену головним тренером. В Україні я грав у більш атакуючій позиції, а в Італії дію глибше, що не є для мене проблемою. Для мене важливо залишатися корисним для команди та допомогти їй зберегти прописку в Серії А.

Йовічевич про Довбика

— Він дуже класний гравець, справжній топ. Я побачив це з першого дня, але спочатку він не був готовий фізично. Коли він після травми перейшов із "Мідтьюлланна" до "Дніпра-1", його фізичний стан не дозволяв робити ті спринти, які зараз ускладнюють життя нашим суперникам. Він міцний у голові, тримає ситуацію під контролем. Я відчуваю, що його оточення спрямовує його і дає правильні поради. Це дуже важливо. Той попит, який є на нього зараз — це плід його роботи та командних дій. Він думає насамперед про команду, а команда грає на нього. Зрозуміло, я боюся його втратити. Як тренер я хочу мати у команді найкращих. Хочу зберегти цю команду, побудувати її навколо Довбика, Піхаленка, Джурасека та боротися за найвищі місця.

Артета про відсутність зимових придбань

— У "Арсенала" є чіткий план дій на трансферному ринку — ми маємо намір запрошувати лише найсильніших футболістів. Брати виконавців заради кількості неправильно. Ми вирішили не форсувати події. Якщо поспішаєш — нічого путнього не вийде. Не бачу проблеми в тому, що ми не зуміли підписати форварда. У нас є Ляказетт і Нкетія, вони обидва здатні забивати голи.

Тухель про якість футболу

— Футбол рухається від якості до кількості. Публіка хоче якісного футболу, але це неможливо за нинішніх умов. Футболісти втомлені та не можуть показувати свій максимум. У нас за рік 67 матчів, це вимагає величезних фізичних витрат. Неможливо залишатися свіжим та показувати якісну гру за таких навантажень.

Модрич про завершення кар'єри

— Я можу завершити у 40 років чи близько того. Подивимося. Мені треба рухатися крок за кроком, насолоджуватися тим, що я роблю. Я добре почуваюся у фізичному та психологічному плані. Я знаходжуся у дуже великому клубі, найкращому клубі світу. Я працюю над тим, щоб відповідати рівню "Реала" наскільки це можливо.

Спортивний директор "Інтера" про повернення Моуріньо

— Ми ніколи не розглядали такої можливості. Ми цінуємо требл, який Моуріньо зумів виграти з "Інтером", однак це все, що ми можемо сказати з цього приводу. Він вписав своє ім'я в історію "Інтера", але ми не будемо запрошувати його знову.

Еріксен про відновлення кар'єри

— Коли зі мною трапилася ця трагедія, дорогою до лікарні я сказав дружині, що більше не гратиму у футбол. Та все змінилося за два дні. Я це сказав на емоціях. Потім були обстеження, здавав аналізи, і все частіше став запитувати: "Чи зможу я знову вийти на поле?". Потім я розпочав одужувати. Стало зрозуміло: якщо результати обстежень будуть у нормі, я зможу поступово відновити футбольну кар'єру. Я здавав багато фізичних тестів, щоб подивитися, як серце реагуватиме на навантаження. Все було чудово. Це найдовший період у моєму житті без футболу. Мені пощастило, що я не мав серйозних ускладнень. Мені було дуже важко провести такий тривалий час у лазареті. Я мав запастися терпінням, нічого не робити і проходити реабілітацію. І потім я нарешті торкнувся м'яча, відчув запах трави та бутс. Це неймовірно!