"Сьогодні закінчився мій контракт з Українською асоціацією футболу, я провів п'ять років із головною командою країни. Це була наполеглива робота, яка довела, що ми здатні грати в сучасний футбол. Я вдячний президенту та виконкому УАФ за надану можливість попрацювати зі збірною України, вдячний кожному гравцеві, кожній людині, хто допомагав і був причетний до команди. Велика подяка всім уболівальникам за підтримку та критику. Разом нам вдалося показати, що наш футбол може бути конкурентним, результативним і цікавим. З вірою в Україну!".

Цей "пост" з'явився на сторінці Андрія Шевченка в Instagram у перший день серпня. Чутки про те, що в збірній України очікуються зміни, ходили вже давно. З'явилися вони ще до Євро-2020, який вийшов дуже успішним за результатом, але вкрай неоднозначним з огляду на рівень нашого футболу. Втім, новина про відставку Андрія Шевченка з'явилася дуже несподівано. Він очолював збірну України з 2016 року.

Шевченко ніколи не приховував, що хоче спробувати свої сили в клубному футболі. Його прізвище незмінно фігурувала серед претендентів на тренерську посаду в "Мілані", як тільки звідти звільняли чергового наставника. "Робота в "Мілані" - це моя мрія", - говорив Шевченко не в одному інтерв'ю.

І ось фінішував Євро-2020, а разом з ним закінчився контракт Шевченка зі збірною. Попереду - осіння частина відбору на ЧС-2022, де після невдалого старту у збірної України дуже туманні перспективи. Перед Шевченком стояв вибір: або ставити підпис під новим контрактом зі збірною, а разом з цим ризикувати репутацією успішного тренера, або йти і чекати, поки звільниться місце в "Мілані". І він зробив свій вибір.

Ім'я нового наставника збірної України стане відоме 9 серпня, коли відбудеться засідання виконкому УАФ. Спробуємо спрогнозувати, хто може отримати цю посаду.

Кандидат номер один - Мирон Маркевич. Він очолює в УАФ Комітет національних збірних і не раз говорив, що готовий підставити своє досвідчене плече, якщо у Шевченка щось не вийде. І ось настав момент, коли досвід і знання Маркевича можуть стати в нагоді. Він прекрасно знає всіх кандидатів до збірної і давно мріє про цю роботу. А якщо у когось є питання щодо його віку, то не зайвим буде нагадати, що Маркевич на цілих шість років молодший за Мірчу Луческу. Цього року Мирону Богдановичу виповнилося всього 70, у своїх можливостях він не сумнівається.

Кандидат номер два - Сергій Ребров. Якби Шевченко пішов дещо раніше, то саме Ребров вважався б основним претендентом. Ще навесні він покинув угорський "Ференцварош", і багато хто був упевнений, що зроблено це тільки заради роботи в збірній. Але близько місяця тому Ребров підписав "жирний" контракт із еміратським клубом, що зруйнувало всі конспіративні теорії. Тепер у Реброва є лише одна можливість очолити збірну - розірвати контракт з арабами.

Кандидат номер три - Роман Григорчук. Два тижні тому він покинув солігорський "Шахтар", причому основною причиною відставки стали проблеми зі здоров'ям у 13-річного сина. Григорчук повернувся до Одеси, де проживає його сім'я. Він хоче працювати в Україні, а варіант зі збірною став би мало не ідеальним, адже часу на сім'ю в такому випадку у нього буде більш ніж достатньо.

Інші варіанти малоймовірні. Віктор Скрипник має діючий контракт із "Зорею", у Олександра Шовковського немає необхідного досвіду, Олег Протасов занадто віддалився від тренерської роботи, а іноземцю знадобиться багато часу, щоб вникнути в ситуацію. Тому пропонуємо вибирати з перших трьох прізвищ. Чекати залишилося недовго...

Андрій ЮЩЕНКО