Отже, до старту чемпіонату світу з футболу залишилися лічені дні. Прогнози на головний турнір чотириріччя чутно звідусіль. Ми теж вирішили не залишатися осторонь і представляємо на суд читачів шістку збірних, які можуть повернутися додому не зі щитом, а на щиті. Звісно, це особиста думка автора, і ви цілком можете з ним не погоджуватися. А вже зовсім скоро кожен з нас зможе звірити свої очікування з тим, що відбулося насправді.

Португалія

Почнемо з діючих чемпіонів Європи. Два роки тому португальці вчинили справжній фурор у Франції. Чи можливе щось подібне в Росії? Категорично ні. Ймовірно, у команди Сантуша виникнуть проблеми навіть з виходом із групи, де здатна на сюрпризи збірна Марокко. Але навіть якщо вихід до 1/8 фіналу відбудеться, надовго в плей-офф Португалія не затримається.

Проблема в тому, що Кріштіано Роналдо вже не може тягнути цю збірну на власних плечах. Зінедін Зідан дозував його навантаження в «Реалі», принісши в жертву Прімеру заради Ліги чемпіонів. Але на чемпіонаті світу потрібно грати кожні чотири дні, причому грати з максимальним навантаженням і при максимальному опорі з боку суперників. Якщо в «Реалі» Роналдо міг спокійно пропустити гру чемпіонату перед Лігою чемпіонів, то тут нічого подібного не може бути в принципі. Кріштіано доведеться грати від дзвінка до дзвінка в усіх матчах, і на другу половину турніру від нього нічого не залишиться. А підтримати лідера без втрати якості у португальців нікому. Втім, свою головну справу для Португалії Роналдо зробив два роки тому...

Франція

Франція вважалася чи не головним фаворитом Євро-2016, але зазнала поразки у фіналі. Провалом це назвати досить складно, але від французів на домашньому турнірі очікували значно більшого. І справа тут не стільки в результаті, скільки в якості гри.

Складається враження, що Франція під керівництвом Дід’є Дешама тупцює на місці. Йому пощастило працювати з черговим видатним поколінням французьких футболістів, але Дешам не схожий на людину, здатну витиснути з цього покоління максимальний результат. Можливо, для Дешама було б краще, якби у нього був один топ-форвард і лідер півзахисту в єдиній особі. А так тренеру доводиться постійно робити складний вибір між Грізманном і Дембеле, між Жиру і Мбаппе, між Канте і Погба. І так практично на кожній позиції. І схоже, Дешам не справляється з цим вибором. У нього занадто потужний склад, і тренеру не вистачає авторитету, щоб тримати команду під контролем.

Будь-який результат, гірше півфіналу, стане для французів провалом. Та й за вихід до 1/2-ї їх особливо не похвалять. А фахівець на зміну Дешаму у Франції вже готовий. Зідану буде надзвичайно складно відбитися від цієї посади, якщо за результатами чемпіонату світу Дешам все-таки залишиться без роботи.

Аргентина

Збірна Аргентини мала всі шанси не потрапити на цей чемпіонат світу. Вона вирішила задачу лише в заключному турі відбіркового турніру завдяки видатній грі Леонеля Мессі. А до цього була зміна головного тренера посеред відбору, паніка в аргентинських ЗМІ і відчай місцевих уболівальників.

Так чи інакше, Аргентина в Росії виступить, але як далеко вона здатна пройти? І чи зможе Мессі наслідувати приклад Роналдо і виграти принаймні щось для своєї країни? Наразі в пам'яті шанувальників футболу тільки сльози Мессі після кожного великого турніру на рівні збірних. На емоціях він вже кілька разів оголошував про завершення міжнародної кар'єри, але, трохи охолонувши, змінював своє рішення.

Ця атмосфера тисне і на самого Мессі, і на всю аргентинську збірну, в якій спостерігається явний дисбаланс між атакувальною і захисною ланками. Всі місцеві зірки зосереджені в передній лінії, їм явно не вистачає місця на полі, а ось рівень захисників не такий високий. А тут ще основний голкіпер пропустить «мундіаль» через травму. Наш прогноз — це чергові сльози Мессі десь в районі чвертьфіналу або півфіналу.

Англія

Чемпіонат Англії продовжує залишатися найбільш ласим футбольним продуктом у світі, проте про рівень англійських клубів красномовно свідчать їхні досягнення на євроарені. Вони начисто програють конкуренцію тим самим іспанцям, причому такий стан речей спостерігається досить давно.

Практично перед кожним великим турніром експерти говорять про чергові англійські таланти, здатні повернути Англію на колишній рівень, але за місяць тональність висловлювань різко змінюється. Нинішнє покоління англійських футболістів теж виглядає дуже перспективно. Харрі Кейн і Делі Алі, Стерлінг, Рашфорд і Лінгард — такий вибір атакуючих гравців мають далеко не всі. Але як вони проявлять себе в умовах чемпіонату світу і як впорається з тиском Гарет Саутгейт?

Саме головний тренер може стати найслабшою ланкою у всій англійській конструкції. Багато хто сумнівається, що його рівень відповідає рівню національної збірної Англії. І як би не сталося так, що поїздка в Росію завершиться для родоначальників футболу черговими розбитими надіями і черговим розбором польотів в знаменитій англійській пресі…

Бельгія

Хто б міг подумати, що в маленькій Бельгії може вродитися настільки талановите футбольне покоління! Так, сильні гравці тут були завжди, але їх ніколи не було так багато, та ще й одночасно. А тут вам і Азар, і де Брюйне, і Лукаку, і Куртуа, і ще з десяток потужних гравців у всіх лініях, трансферна вартість кожного з яких перевищує 50 мільйонів.

Перша спроба добитися результату з цими хлопцями була надана Марку Вільмотсу, але він своїм шансом не скористався. До Росії бельгійців привіз Роберто Мартінес — фахівець з серйозними амбіціями, але без серйозних досягнень. Він може зіткнутися з тими ж проблемами, що й Дід’є Дешам у збірній Франції. Потрібно мати великий авторитет і величезну компетенцію, аби без шкоди команді одночасно розмістити на поле де Брюйне і Азара.

Так, під час відбору у бельгійців проблем не виникло. Але чемпіонат світу висуває його учасникам зовсім інші вимоги. І далеко не факт, що Мартінес і його команда готові їм відповідати. У тому, що Бельгія вийде з групи, де також виступають Панама і Туніс, сумнівів немає. Однак далі на одній лише майстерності своїх лідерів далеко не заїдеш.

Росія

Не встигли російські вболівальники порадіти напрочуд вдалому жеребу, як ейфорія змінилася на паніку. Після серії провалів у товариських матчах навіть у перемозі над Саудівською Аравією господарі турніру не впевнені. У Станіслава Черчесова немає награного складу, немає чіткої тактики, проте в якості останньої надії в команді з'явився 38-річний Сергій Ігнашевич. Аби уникнути ганьби, Черчесову потрібен вихід до плей-офф. Але за кілька днів до старту такий сценарій видається для нього занадто оптимістичним.

Андрій ЮЩЕНКО