1. Україна (30) — Албанія (56)

Андрій Шевченко вперто гне свою лінію, намагаючись перебудувати збірну України на іспанський манер. Значна частина експертів вважає, що це неможливо в принципі. Команда Шевченка провалила відбірковий турнір ЧС-2018. Тепер вона активно готується до відбору Євро-2020, а разом із тим і до Ліги націй — нового турніру від УЄФА, за допомогою якого теж можна стати учасником Євро. Рівень спаринг-партнерів, щоправда, залишає бажати кращого. З іншого боку, Саудівська Аравія, Японія і Марокко пробилися на ЧС-2018 за спортивним принципом, тоді як ми не змогли цього зробити. Що стосується збірної Албанії, то після історичної участі в Євро-2016 вона зробила два кроки назад. Разом з тим, підопічні Крістіана Пануччі досить сильні для того, аби на рівних відіграти проти збірної України. Найголовніше, щоб цей матч відбувся. Через черговий «прокол» чиновників ФФУ з’ясувалося, що 3 червня українцям з албанцями просто ніде грати. Пошуки пристойного стадіону в околицях Женеви тривають досі...

2. Австрія (26) — Німеччина (1)

Збірна Австрії — ще одна команда, що провалила відбір ЧС-2018. І це при тому, що за складом вона переважає чи не половину учасників майбутнього «мундіалю». 2018 рік австрійці починають з чистого аркуша і з новим тренером. Ним став німецький фахівець Франко Фода — багаторічний наставник австрійського «Штурму». Передбачається, що саме він здатний вивести австрійців на новий якісний рівень. Товариський матч проти росіян минулої середи його команда провела досить якісно (1-0). Однак позитивний результат у поєдинку з німцями можливий лише в разі повної розслабленості самих німців. Або ж Йоахім Лев настільки захопиться вдосконаленням різних тактичних варіантів, що зовсім забуде про результат.

3. Бельгія (3) — Португалія (4)

Атакуючий потенціал бельгійців не знає меж, ось тільки реалізувати його на великих турнірах вони поки не можуть. Свій черговий шанс покоління Азара, де Брюйне і Лукаку матиме в Росії. На відміну від бельгійців, гра португальців цілковито залежить від одного гравця, ім'я якого відомо кожному. Але далеко не факт, що за тиждень після фіналу Ліги чемпіонів Роналдо відіграє цілий матч і зробить це на максимальному рівні. Сили йому ще знадобляться за два-три тижні. А поки що господарі мають надзвичайно високі шанси обіграти діючих чемпіонів Європи.

4. Швеція (23) — Данія (12)

У протистоянні двох приблизно рівних команд ключовою може стати фігура Крістіана Еріксена. Саме він здатний зробити різницю в цьому поєдинку. Данський півзахисник «Тоттенхема» провів чудовий сезон у своєму клубі. Але найголовніше полягає в тому, що саме він практично одноосібно протягнув збірну Данії на ЧС-2018. Гравців такого рівня у шведів немає.

5. Чорногорія (43) — Словенія (65)

Напевно, атакуючий потенціал чорногорців дещо вищий. Але словенці мають Яна Облака — одного з кращих воротарів світу прямо зараз. Крім цього, цікаво буде спостерігати за діями Беньяміна Вербича, який швидко став основним у київському «Динамо».

6. Ірландія (31) — США (24)

Після провалу у відбірковій кампанії ЧС-2018 американці досі не визначилися з новим головним тренером. Його обов'язки тимчасово виконує Дейв Сарачан, але після завершення «мундіалю» напевно з'являться нові кандидатури на цю посаду. А ось в Ірландії продовжують довіряти Мартіну О'Нілу навіть після непотрапляння на ЧС-2018. Під керівництвом 66-річного фахівця ірландці виступають із 2013 року.

7. Ісландія (22) — Норвегія (48)

Наставник збірної Норвегії ще старший — через півтора місяця Ларсу Лагербеку виповниться 70 років. Але в даному разі справа не у віці, а в тому, що саме Лагербек посприяв стрімкому злету збірної Ісландії в якості головного тренера. Після закінчення Євро-2016, який для ісландців обірвався лише у чвертьфіналі, швед відійшов в сторону, довіривши команду місцевим фахівцям. Здавалося, на цьому його тренерська кар'єра підійшла до кінця. Але він прийняв ще один виклик і очолив збірну Норвегії. Перші плоди цієї співпраці ми побачимо вже восени.

8. Хорватія (18) — Бразилія (2)

У своїх кращих проявах хорвати можуть протистояти кому завгодно. З іншого боку, виходити на пік форми їм поки зарано. Але результат все-одно може бути позитивним для команди Даліча, оскільки самим бразильцям поспішати нікуди. Вони чекають повернення Неймара, який має відновитися напередодні чемпіонату світу. Для головного тренера пентакампіонів ситуація вельми делікатна. З одного боку, йому потрібно награвати склад. З іншого, Неймар є ключовою фігурою команди, навколо нього будується вся гра. Більш того, на нього молиться вся Бразилія. І як тільки лікарі дадуть добро, Неймара потрібно буде випускати на поле. Але як би не сталося так, що лікарі дадуть добро під тиском громадськості. В такому випадку Тіте отримає на поле мінус одного футболіста, причому на цього «мінус одного» гратиме вся команда.

9. Коста-Рика (25) — Північна Ірландія (27)

На плечах Кейлора Наваса збірна Коста-Рики дійшла до чвертьфіналу ЧС-2014. З тих пір нічого не змінилося, хіба що Кйлор Навас виграв три Ліги чемпіонів поспіль. Але керівництво «Реала» все-одно шукає більш гламурного голкіпера. Всі спроби придбати Де Хеа зазнали краху, і тепер Королівський клуб переключився на Куртуа. Тим часом, Навас перемістився в розташування команди, де він є людиною номер один у всіх відношеннях. Після «ПСЖ», «Ювентуса», «Баварії» і «Ліверпуля» рівень північноірландських форвардів йому здаватиметься смішним.

10. Словаччина (29) — Марокко (42)

Після товариського матчу зі збірною України марокканці зіграють проти майбутнього суперника українців у Лізі націй. Напевно, напередодні ЧС-2018 африканська команда має перебувати в кращих кондиціях. До того ж словаки за кілька днів до цього зіграли домашній матч проти Нідерландів, де продемонстрували свій максимум. А ось проти Марокко цілком можна і поекспериментувати, та й вікового Хамшіка використовувати зовсім не обов'язково. До того ж зараз він зайнятий зовсім іншими справами — пошуками вигідного варіанту в чемпіонаті Китаю.

11. Італія (20) — Нідерланди (19)

А в цій парі зійдуться головні невдахи відбірного турніру ЧС-2018 від Європи. Вони роблять свої перші кроки під керівництвом нових наставників — Роберто Манчіні і Рональда Кумана відповідно. Вибір італійців виглядає сумнівним від самого початку. Манчіні зазнав фіаско в «Галатасараї» і «Зеніті» — двох своїх останніх клубах. Але на батьківщині його продовжують вважати фахівцем високого рівня. Якщо італійська федерація дійсно обирала між Манчіні, Анчелотті і Конте, то вона зробила найгірший вибір.

12. Сербія (35) — Чилі (9)

Збірна Чилі відноситься до числа тих команд, яких на ЧС-2018 буде явно не вистачати. Однак звинувачувати чилійці можуть виключно самих себе. Щоб пропустити вперед перуанців, потрібно було сильно постаратися. Тим часом, серби вже після успіху у відбірковому турнірі змінили тренера. У Славолюба Мусліна виникли розбіжності з федерацією, і на його місце прийшов Младен Крстаїч. І як би не вийшло так, що з новим наставником у команди вже не виникне такого взаєморозуміння, як було буквально півроку тому...

* — в дужках місця в рейтингу ФІФА для національних збірних від 17 травня 2018 року

Автор анонса: Андрій ЮЩЕНКО

Більше корисної інформації та спортивної статистики можна знайти на сторінках газети «ТОТО+».
Запитуйте на точках продажу МСЛ