1. Аргентина (11) — Колумбія (12)

Збірна Аргентини - один із головних фаворитів Кубка Америки. Вона 14 разів перемагала в турнірі, а в останніх розіграшах незмінно доходила до фіналу. Після невдалого ЧС-2018 аргентинці проводили винятково товариські зустрічі (+6=1-2). Результат начебто непоганий, але ігрового почерку команда так і не знайшла. Можливо, саме з цієї причини збірну доручили молодому Леонелю Скалоні. Традиційна проблема аргентинців — відсутність сприятливого мікроклімату в команді. Як це не дивно, заважає його налагодити Леонель Мессі, який то заявляє про завершення міжнародної кар’єри, то знову її поновлює. Статистика очних зустрічей після 2000 року вказує на солідну перевагу Аргентини (+9=5-1).

2. Венесуела (29) — Перу (21)

Ці збірні опинилися в одній групі з господарями турніру — Бразилією. А це означає, що друга путівка до 1/4 фіналу майже напевно дістанеться переможцю цієї зустрічі. Збірна Перу не входить до числа лідерів південноамериканського футболу, але останнім часом помітно додала. На ЧС-2018 перуанці показали цікавий футбол, хоча й не вийшли з групи. Крім цього, Перу має перевагу над суперником у поєдинках Кубка Америки (+5=1-1).

3. Уругвай (6) — Еквадор(59)

Збірна Уругваю — фаворит своєї групи і один із претендентів на трофей. У розіграшах Кубка Америки Уругвай провів з Еквадором 17 зустрічей і виглядав на голову сильнішим за опонента (+13=1-3). За всю історію турніру Еквадор лише двічі виходив із групи, його остання перемога над Уругваєм у рамках Кубка Америки була зафіксована в 1993 році.

4. Японія (26) — Чилі (15)

З огляду на заявку на турнір, збірна Японії приїхала до Бразилії перевірити найближчий резерв. А ось чилійці вигравали Кубок Америки в 2015 і 2016 роках, але через зміну поколінь від них не чекають повторення успіху.

5. Італія (до 21) — Іспанія (до 21)

Черговий Чемпіонат Європи серед молодіжних збірних пройде на футбольних полях Італії та Сан-Марино. Італія та Іспанія — найуспішніші учасники турніру, що завоювали на двох 9 чемпіонських титулів. Італія кваліфікувалася на Євро в якості господаря фінального турніру. Під час підготовки італійці проводили винятково товариські спаринги і в чотирьох останніх залишилися без перемог. А ось іспанська молодіжка виграла у відборі дев'ять матчів із десяти!

6. Польща (до 21) — Бельгія (до 21)

Молодіжний чемпіонат Європи відкриють збірні Польщі та Бельгії, які опинилися в одній групі з фаворитами турніру. Раніше суперники не досягли успіху на молодіжному рівні. Бельгія лише одного разу досягла півфіналу (2007), а Польща п'ять разів виходила в 1/4 фіналу, але це було ще в минулому столітті. А от у останньому відборі поляки посіли друге місце в групі, а на стадії плей-офф піднесли сенсацію, вибивши з розіграшу португальців (0-1 вдома, 3-1 на виїзді). Бельгія подолала відбір без поразок, ставши переможцем групи. У складах обох команд є результативні нападники, яким пророкують успішне майбутнє. Поляк Ковнацький проявив себе в цьому році, виступаючи за німецьку «Фортуну». А бельгійський форвард Дімата забив за «Андерлехт» 13 м'ячів, до яких додав сім голів за збірну.

7. Сербія (до 21) — Австрія (до 21)

Якщо Сербія брала участь у 11-ти розіграшах молодіжного Євро, то Австрія стала його дебютантом лише зараз. Ці команди опинилися в групі В, у якій безумовним фаворитом вважається збірна Німеччини — чемпіон останньої першості. Обидві команди пробилися до фінальної частини з однієї відбіркової групи. Серби зробили це з першого місця, тоді як австрійцям довелося подолати опір греків у матчах плей-офф (двічі по 1-0).

8. Русенборг — Волеренга

Найтитулованіший клуб Норвегії і чемпіон останнього чотириріччя стартував невдало і після третини дистанції програє «Мольде» відразу 10 очок. Втім, приводу для паніки у «Русенборзі не бачать. У попередні сезони клуб із Тронхейма теж довго розгойдувався і виходив на пік форми лише в другому колі, ближче до відбору до Ліги чемпіонів. Поточні проблеми багато в чому обумовлені відсутністю в заявці результативних гравців. У клубі розраховували на відомого форварда Бендтнера, але у того гра не пішла, і данець заявив про бажання покинути команду.

9. Ліллестрем — Вікінг

Три останні сезони «Ліллестрем» завершував на 12-му місці. Зараз команда розташовується трохи вище, але це зовсім не свідчить про ігровий прогрес. «Вікінг» останній сезон провів у другому дивізіоні, а після повернення досягає успіху лише на власному полі.

10. Сарпсборг — Одд

Ці клуби перебувають на різних полюсах таблиці. Якщо «Сарпсборг» після серії з чотирьох поразок прописався в зоні перехідних матчів, то чотири перемоги поспіль підняли «Одд» на другу сходинку. Цікаво, що в попередньому чемпіонаті суперники прийшли до фінішу на восьмому і дев'ятому місцях відповідно. Крім цього, двічі за 10 років «Одду» вдавалося посісти третє місце під керівництвом тренера Фагермо. Дуже ймовірно, що нинішній сезон знову принесе удачу та медалі цьому фахівцеві.

11. Мьондален — Крістіансунн

«Крістіансунн» проводить третій рік у вищому дивізіоні. Якщо свій дебютний «елітний» сезон цей клуб завершив на сьомому місці, то в минулому фінішував вже на п'ятому. У новому турнірі команда продовжує демонструвати стабільність, займаючи в таблиці шосту сходинку. А «Мьондален» три останні сезони провів у другому дивізіоні. Невисокий клас команди дозволяє їй боротися лише за виживання.

12. Стабек — Тромсе

У поєдинку двох норвезьких аутсайдерів експерти віддають перевагу гостям. «Стабек» уже в минулому сезоні був за крок від пониження в класі, але зумів зберегти прописку в перехідних матчах. Як бачимо, висновків із попереднього провального сезону керівники клубу так і не зробили. «Тромсе» перед паузою в чемпіонаті здобув перемогу над лідером «Мольде» (2-1), яка допоможе команді повернути впевненість у власних силах.

Автор анонса: Віктор ГРИЦИК

Більше корисної інформації та спортивної статистики можна знайти на сторінках газети «ТОТО+».
Запитуйте на точках продажу МСЛ