0 (800) 21 00 65 help@msl.ua
00:00
МСЛ
00:00

ЛОТЕРЕЇ:
ВСЕСВІТНЯ
ІСТОРІЯ

ЛОТЕРЕЇ
У СТАРОДАВНІ ЧАСИ

Детальніше

Багато вчених стверджують, що перша згадка про лотерею, як своєрідну форму гри, виникає з витоків давньогрецької міфології. У міфології кожен із стародавніх воїнів мав витягнути свій жереб, у принципі це так і називалося: «кинути жереб», для того, щоб вступити в поєдинок з грізним і непереможним Зевсом. Виглядало це приблизно таким чином: у золотий шолом кидали камінці, попередньо вирішивши між собою, який з них буде доленосним. Після того, як усі камені в шоломі були ретельно перемішані, кожен з воїнів повинен був підійти і не дивлячись витягнути свій камінь або, якщо бути точніше, свій жереб. Вибір був невеликий, як і в сьогоднішній лотерейній грі: або перемога, або програш. Але ось тільки для міфологічних воїнів, витягнутий лотерейний квиток у вигляді доленосного камінчика, давав можливість залишитися в живих або померти з честю. Ну, що поробиш, такі були стародавні звичаї.

Хронологічні події в різних древніх джерелах часто призводять до згадки про зародження лотереї. Взяти, приміром, Біблію - Книга Числа (глава 26), у ній ви можете побачити опис, так званого, діалогу між Богом і Мойсеєм. А Мойсей було наказано порахувати всіх «синів Ізраїлевих» для того, щоб за жеребом розділити між ними землі, розташовані вздовж річки Йордан. Цей біблійний фрагмент історики розглядають, як Боже заохочення, дароване ізраїльтянам за перенесені випробування та позбавлення. Ми не беремося трактувати Біблію, проте в цьому моменті історики бачать деякий зв'язок із зародженням древньої лотереї.

Стародавні форми гри в лотерею одночасно зароджуються в Китаї та стародавньому Римі. Приблизно в проміжку 187-205 рр. до нашої ери, у Китаї, завдяки мудрому правлінню династії Хань зародилася гра Кено, що дуже нагадує сьогоднішню гру в лотерею. Отримані в лотерею кошти завжди використовувалися на благо країни. Яскравим прикладом тому може послужити будівництво оборонної споруди, відомої в наш час як «Велика Китайська стіна».

Стародавні літописи сповіщають про те, що за часів пізньої Римської Імперії існувало безліч видів лотерей, що з'явилися за часів Нерона й Цезаря. Перші лотереї, придумані для суспільства, зібрали чималі кошти для багатьох потреб Риму, а також ремонту зруйнованих будівель. Одні види лотерей використовувалися, щоб роздавати майно рабів, а зібрані кошти використовувалися для підтримки в належному вигляді палаців, доріг, мостів, акведуків і будівель. Лотереї, приурочені до свят, давали можливість бідним городянам брати участь у них безкоштовно й в разі виграшу отримувати грошову винагороду нарівні з усіма. Інший вид лотереї використовувався також під час свят для малозабезпечених жителів. Вона була абсолютно безкоштовною. Серед нужденних поширювали так звані «папірці щастя», і деякі зі щасливчиків знаходили в якості виграшу невелику суму грошей, посуд або ж їжу.

Ахилл и Аякс - Изображение с древнегреческой амфоры Большая часть прибыли с древнеримских лотерей шла на строительство Постройка римских акведуков частично финансировалась с лотерей Китайская гравюра Древнекитайская лотерея Кено

ЛОТЕРЕЇ
У ЕПОХУ РЕНЕСАНСУ

Детальніше

Ранні лотерейні ігри, що з'явилися в Європі, користувалися великою популярністю й мали широке поширення. Самою ранньою згадкою в літературі вважається розіграш, підготовлений нещасної вдовою художника Яна Ван Ейка, який вона приурочила до ювілейної річниці від дня його смерті. Дата заходу припадає на лютий 1466 року, проходив захід у нинішньому бельгійському містечку під назвою Брюгге. Узяти участь у цій благодійній лотереї міг кожен бажаючий, потрібно було просто купити квиток. Виручені таким способом фінанси пішли на підтримку знедолених жителів міста. Після вдало здійсненої стартової лотереї у Бельгії вони стали проводитися досить часто, унаслідок чого були відремонтовані багато будинків, побудовані нові каплиці, споруди для порту, годинник, монастирі та інші об'єкти міського користування.

У 1515 році в Генуезькій республіці при проведенні виборів до Великої Ради голосуванням обиралося 90 претендентів. Однак, щоб з цих 90 вибрати п'ятьох, організовувалось особливе жеребкування.

У 1520 році, король Франції Франциск, засновник Ангулемской династії Валуа, видає перший указ про проведення лотерейних ігор в країні. На прийняття цього рішення вплинула гостра необхідність поповнення державної скарбниці. У лотерейних іграх були задіяні багато міст Франції, але основними були міста з великою чисельністю населення, такі як Ліон, Париж, Страсбург, Лілль і Бордо. На ярмарках встановлювали великі дерев'яні барабани, що оберталися, зі «щасливими квиточками», на яких писали побажання та пророцтва майбутнього. Для залучення уваги людей до лотереї пропонували «щасливчику» виграти великий приз - дорогу річ або домашню худобу. З 1820 року лотереї у Франції не проводилися аж до 1933 року.

Перша Італійська лотерея, була організована у Флоренції в 1530 році. Ця лотерея вважалася на ті часи однією з найгучніших лотерей в країні, тому що, по-перше, вона проводилася вперше, а по-друге, у ній розігрувалися грошові призи. Лотерея «De Lotto de Firenze» швидко отримала загальне визнання й з рекордною швидкістю поширилася усією Італією. Італійці виявилися затятими шанувальниками лотерейних ігор, і вже в 1863 році в країні був прийнятий указ про регулярне проведення національної лотереї.

Лотереї в Англії неодмінно асоціюються з ім'ям найяскравішої з представниць монархії - Єлизаветою I. Дебютний рік її правління, 1559 - був не зовсім простим, адже країна перебувала в складному економічному положенні й в стані війни. Політики держави пропонували королеві, що мала сильний характер, знайти чоловіка серед впливових монархів сусідніх держав, вважаючи, що подібний хід може врятувати Англію. Однак Єлизавета I беззаперечно відмовилася від такого специфічного політичного маневру, і проголосила, що придумала більш ефективне рішення для виходу з фінансової кризи. Ніхто й гадки не мав, що королева задумала провести лотерею. Витівка королеви втілилася в життя на самому початку 1559 року й перевершила всі очікування Єлизавети, адже захід пройшов з чималим розмахом.

Реалізовано було близько 40 тисяч квитків, в якості призів виступали прекрасні гобелени, грошові суми та золото. Чималої суми, зібраної за час розіграшу, вистачило на приведення до ладу портів та на інші важливі потреби суспільства. Був також й ексцес. Учасники, які програли, були вельми цим незадоволені й навіть влаштували невеликий бунт. Його відразу ж припинили. Державні лотереї в Британії проводилися до середини дев'ятнадцятого століття. Після чого противники подібного роду заходів все ж таки здобули перемогу. Багато будівель, які пізніше стали «візитівками» Британії, були побудовані на кошти, виручені від продажу квитків державної лотереї, зокрема, численні мости, кілька коледжів, Британський музей, лондонський акведук.

1863 рік - була заснована італійська державна лотерея «Лотто», розіграші здійснювалися щотижня, а зекономлені кошти ставали капіталом країни.

1930 рік - запуск розіграшів в Ірландії, вони мали величезну популярність серед жителів Північної Америки, так як початок 20 століття знаменувався строгим вето на азартні ігри в багатьох країнах земної кулі. Доходи від розіграшів частково передавалися ірландським лікарням.

Билет английской государственной лотереи 1814 года Бланк призов Британской лотерее 1566 года Британский музей в Лондоне, построеный на средства от лотерей Королева Англии - Елизавета I Король Франции - Франциск I Ян Ван Эйк - бельгийский художник

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Детальніше

Законодавство від 1698 року вказувало, що всі лотереї в Англії є незаконними, крім схвалених безпосередньо державою. Акт 1934 року, а також наступні за ним акти 1956 і 1976 років, легалізували деякі маленькі лотереї. Однією з них стала найпопулярніша лотерея Британії - «Британська національна лотерея» (або просто «Національна лотерея»).

Перший розіграш Національної лотереї відбувся 19 листопада 1994 року в телевізійній програмі з ведучим Ноелем Едмондсом. Першою виграшною комбінацією були наступні номери: 30, 3, 5, 44, 14, 22 + бонусна куля 10. Сім переможців розділили між собою джек-пот у розмірі GBP 5.874.778.

У 2002 році Британська Національна Лотерея пережила серйозне оновлення з метою підняти продажі квитків. Основна гра була перейменована в Лото (Lotto), і Національна Лотерея Екстра була перейменована в Лото Екстра (Lotto Extra). Логотип у вигляді схрещених пальців був також змінений. Однак все співтовариство ігор, як і раніше, відоме як Національна лотерея. Це один з найпопулярніших видів азартних ігор у Великобританії.

Саме ця лотерея фінансує третину витрат Британської Ради з культури в області фінансування установ культури. Незатребувані призи знаходяться в фонді Національної Лотереї протягом 180 днів, а потім роздаються благодійним організаціям. Що цікаво, у 2013 році вартість на квитки зросла вдвічі, що зовсім не вплинуло на кількість їх продажів.

А чи знаєте ви... що станом на 2016 рік:

  • Наймолодша учасниця UK National Lottery, яка виграла джек-пот - 17-ти річна Келлі Роджерс, яка відразу стала багатшою на £2 млн.
  • Найстаршим володарем джек-поту став 85-ти річний Регінальд Сміт.
  • Найбільшу кількість переможців, які поділили між собою джек-пот, склали 133 учасники.
  • Близько 40% жителів Великобританії, граючи в лотерею, утворюють синдикати.
  • Більше половини переможців, які зірвали джек-поти, вважали за краще повернутися до спокійних буднів на основній роботі.
  • Найбільший джек-пот, який залишився незатребуваним, склав близько £10 млн., він був розіграний у січні 2006 року.

Внешний вид лотерейных билетов Внешний вид скретч-билетов Логотип национальной лотерее Британии Обновленный логотип Национальной лотереи Британии Скретч-билет Национальной лотерии Британии

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ

Детальніше
  • Лотерейний ринок скандинавських країн, включаючи Фінляндію, має багато спільного, особливо, якщо враховувати вподобання та звички гравців, а також їх поведінку та демографію. Звичайно ж, у межах окремих країн існують свої відмінності. Наприклад, в історії становлення та розвитку лотерейних компаній, їх ролі в соціальній сфері. Проте, можна виділити певні спільні риси для сучасних лотерейних операторів країн Північної Європи. Перш за все, це невід'ємний зв'язок з соціально важливими проектами та суспільством; міцний професійний зв'язок всередині лотерейних компаній - між керівництвом і підлеглими. Також до цих особливостей можна зарахувати відмінно працюючу маркетингову комунікацію, що поширюється і на соціальні складові лотерейної діяльності. Зрозумілі та прозорі схеми відрахувань частини прибутку державі від продажу лотерей, які використовуються для вирішення важливих соціальних питань в країні, допомогли заслужити визнання та повагу серед гравців і громадськості. Адже, купуючи лотерейний квиток, гравець вже знає, які соціальні програми таким чином підтримуються.

    Запорука успіху скандинавських лотерейних операторів, перш за все, полягає в наданні сучасних і конкурентоспроможних послуг гравцям, а наявність надійних брендів з відмінною репутацією і довгою історією за плечима дозволяє успішно конкурувати на ринку з незаконними або неліцензованими іноземними операторами. Крім того, національні лотерейні оператори в країнах Північної Європи дотримуються політики соціальної відповідальності, роблячи значний внесок у розвиток культурно-мистецької, спортивної, освітньої, екологічної та інших сфер у своїх державах.

    Завдяки чіткій політиці, і одночасно гнучкості та прагненню до розвитку і вдосконалення, не дивно, що північноєвропейські лотерейні оператори стали почесними членами-засновниками Європейської лотерейної асоціації (EL) і продовжують брати активну участь в її розвитку.

  • Лотереї в Норвегії дуже популярні та проводяться протягом останніх 60 років. Віковий ценз на участь у лотереях та азартних іграх становить 18 років. Лотерейний ринок в країні фіордів монополізований державою. Весь гральний бізнес регулюється Законом про азартні ігри від 28 серпня 1992 року з поправками від 2016 року (LOV-1992-08-28-103). Таким чином, Міністерство культури Норвегії видає дозвіл на введення нових лотерей, приймає рішення про правила, а також визначає відсоток суми від прибутку з лотерей, які повинні піти на призи.

    Лотерейним бізнесом в Норвегії займається державна компанія з обмеженою відповідальністю під керівництвом Міністерства культури - Norsk Tipping, яка була заснована в травні 1948 року. Свою соціальну мету Norsk Tipping визначає, як «надання шансу на реалізацію мрії». З моменту свого створення компанія виділила понад 135 млрд норвезьких крон на всілякі соціальні потреби: розвиток норвезького спорту, культури, захист навколишнього середовища та екологію, а також на проекти, пов'язані з популяризацією ідей відповідальної гри.

    До моменту заснування Norsk Tipping в країні функціонував лише футбольний тоталізатор. Пакетом акцій володіли три власника: 1) держава - 40%; 2) Норвезька спортивна федерація - 40%; 3) Норвезька футбольна асоціація - 20%. У 1993 році держава придбала 100% акцій Norsk Tipping, і до речі, у цьому ж році лотерейні оператори Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії та Ісландії запустили проект Viking Lotto.

    Асортимент, який пропонує лотерейний оператор Norsk Tipping, дуже широкий: цілий ряд миттєвих лотерей, Кено, Бінго, футбольні тото і три числові лотереї. Останні можна сміливо назвати грою мільйонів на мільйони, оскільки тут розігруються найбільш солідні суми джекпоту. Перша числова лотерея «Lotto 7/34» стартувала в 1988 році з рекордною на ті часи сумою головного призу в півмільйона норвезьких крон. П'ять років по тому з'явилася нова числова лотерея «Lotto 6/48» з джекпотом близько 800 000 крон (трохи більше 90 000 євро).

    Відповідно до статистики, наданої на офіційному сайті компанії, станом на 31 грудня 2016 року за всю історію Norsk Tipping в Норвегії з'явилося 8804 лотерейних переможців, що зірвали головний приз. До речі, можна простежити, як зростала кількість переможців (зокрема й мільйонерів) від року до року:

    • 1978 - 1
    • 1988 - 80
    • 1990 - 114
    • 1995 - 223
    • 2000 - 278
    • 2005 - 328
    • 2010 - 358
    • 2011 - 396
    • 2012 - 421
    • 2013 - 438
    • 2014 - 418
    • 2015 - 486
    • 2016 - 553

    Лотерея Viking Lotto

    Сьогодні максимальні виграші в лотереях «Lotto 7/34» і «Lotto 6/48» сягають мільйонних позначок, але значно поступаються головного призу найпопулярнішої в Норвегії лотереї Viking Lotto.

    Viking Lotto - це лотерейний проект скандинавських країн і країн Балтії. Як попередник лотереї Euromillions по праву вважається першим досвідом співпраці національних лотерей кількох держав.

    На даний момент в лотереї беруть участь вісім країн: п'ять країн Північної Європи - Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія та Данія успішно заснували Viking Lotto в 1993 році, і вже через 7 років, навесні 2000 року, до них приєдналася Естонія. У лютому 2011 року команда Viking Lotto була розширена за допомогою Латвії та Литви. Перший тираж лотереї відбувся 17 березня 1993 року за формулою 6/48+3 додаткові номери. Прибуток у Норвегії в першому раунді склав 9 059 984 норвезьких крон (966 145 євро), а загальний прибуток у країнах Північної Європи досяг 17 578 722 норвезьких крон (1 874 573 євро).

    Розіграш Viking Lotto проводиться кожного тижня щосереди в Норвегії (місто Хамар). За статистикою найбільша кількість виграшів у цю лотерею припадає саме на країну фіордів. У країні фіордів вважається, що не грати в Viking Lotto просто непристойно - адже саме в Норвегії в місті Хамар і знаходиться головний офіс Viking Lotto. Інтерес до лотереї підігріває й відмінно працююча реклама. Численні ролики показують щасливих лото-мільйонерів різної статі та віку, а в кожному відео рефреном звучить гасло: «Всі ми трохи переможці». Якщо сьогодні тобі не пощастило й ти не виграв, то в будь-якому випадку, купивши квиток, ти допоміг виграти комусь іншому. Зате наступного разу виграти допоможуть саме тобі!

    Цікаво, що рекордні джекпоти Viking Lotto дістаються саме жителям Норвегії. Найбільшим джекпотом в історії Viking Lotto, що пішов в одні руки, на даний момент є виграш 341,29 млн крон (35 млн євро) 15 листопада 2017 року. Виграш дістався мешканці Осло. До цього пальму першості зберігав приз сумою 216,12 млн. крон (23 млн євро), який був виграний підданим Норвегії з м.Тромс 15 травня 2013 року. Крім того, ще один великий приз лотереї – 127, 65 крон (13,6 млн євро) був розіграний в 2014 році та дістався щасливиці з м.Крістіансунн.

    Білет норвезької лотереї Lotto Головний офіс норвезького лотерейного оператора Norsk Tipping у Хамарі Норвезька лотерея бінго Lotto Розіграш Viking Lotto Терминали для гри в онлайн лотереї Точка продажу лотерей Norske Tipping у супермаркеті Точка продажу лотерей Norske Tipping у супермаркеті

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
АВСТРАЛІЇ

Детальніше

Перша Австралійська лотерея пройшла в 1880 році в Сіднеї. У 1916 році уряд організував національний розіграш під назвою «Золота Скринька», основною метою заходу був збір коштів для проектів і організацій, що спеціалізуються на благодійності. Також планувалося зібрати гроші для допомоги учасникам Першої Світової війни.

Майже у всіх штатах Австралії сьогодні лотереї проводяться з метою фінансування різних громадських програм. Найбільша з них - лотерея штату Новий Південний Уельс - існує з 1849 року і розпродає більше 1 мільйона квитків на рік. У січні 1958 була затверджена спеціальна "Лотерея Оперного Дому", на кошти від проведення якої споруджено будинок сіднейської опери - "Опера Хауз".

Відкриття театру 20 жовтня 1973 року королевою Єлизаветою II стало тріумфом не лише для Йорка Утзона - архітектора споруди, а й для лотереї - великого будівничого сучасності.

Також на гроші від проведення лотереї «GoldenCasket» була побудована Королівська жіноча лікарня в Квінсленді. Окремої згадки вартий той факт, що доходи від проведення лотерей в Австралії є третьою за розмірами статтею доходів бюджету всієї країни.

Логотип лотереи Golden Casket Фирменный островок лотереи Golden Casket Чек на 500 000 долларов для поддержки госпиталя в Квинсленде

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
КРАЇН АЗІЇ

Детальніше

В Японії в лотерею грають усі, від малого до великого. Можна сказати, що покупка лотерейних квитків вже давно стала для японців своєрідною традицією й взагалі частиною культури. І це не дивно, адже історики відносять перші грошові лотереї ще до періоду правління династії Муроматі (який тривав з 1338 по 1573 роки)!

Державну підтримку лотереї в Японії також отримали дуже давно - ще в 1730 році. Ну, а в 1945 році вони повноправно стали на службу японському уряду в справі витягування країни з післявоєнної економічної кризи. Справа в тому, що підірвана за роки Другої світової війни економіка та господарство Японії вимагало істотних фінансових вливань з боку населення. І в цій ситуації влада вдалася до найбільш легкого й легальному способу отримання грошей від громадян - лотереї.

Японці охоче й регулярно ділилися своїми кровними з державою, розраховуючи на виграш. У результаті вигравали всі - і щасливчики, яким посміхнулася удача, і національна економіка.

У жовтні 1945 року в продажу з'явилися квитки державних лотерей під назвою «takarakuji», що в перекладі з японської означає «удача», «лотерея». З тих пір квитки «такаракудзі» підкорили країну. Зараз 47 префектур і 12 особливих міст можуть також проводити свої, регіональні лотереї. Доходи від їх проведення надходять до місцевого бюджету.

Цікавий факт: оператор національної лотереї «Takarakuji» - банк «Mizuho». Саме ця організація займається всіма процесами виробництва і розповсюдження квитків, проведенням розіграшів і виплатою виграшів. Також у всіх відділеннях банку можна купити лотерейні квитки. Крім цього, у країні працюють строкаті лотерейні кіоски, повз які важко пройти.

Зараз в Японії проводиться відразу кілька «традиційних» лотерей. Найприбутковішою серед них є лотереї «Jumbo». Вони проходять 4 рази на рік у всій країні, і кожен раз вважаються справжньою подією. Виграші в цих лотереях величезні: тричі на рік переможець отримує 200 мільйонів йєн (приблизно $ 1 724 171), а четвертий, новорічний тираж приносить щасливчику цілих 300 мільйонів йєн (приблизно $ 2 586 257). Власне, квитки для такої щедрої лотереї також не дешеві - по 300 йєн за штуку (майже 70 гривень). При цьому номери на них вже надруковані. Призовий фонд лотереї «Jumbo» - найбільший в Азії. Він може перевищувати 30 мільярдів йєн (приблизно $ 259 млн.).

Крім такої масштабної лотереї, в Японії проводяться й скромніші, але не менш популярні соціальні лотереї «Rainbow», по 10 разів на рік. Ця лотерея благодійна: прибуток від її проведення направляється на фінансування роботи медичного університету Jichi. Його співробітники надають медичну допомогу в сільській місцевості, а також спеціалізуються на підтримці здоров'я у літніх людей.

При цьому на самому початку року проводиться лотерея під назвою «First Dream of the Year» (в перекладі «Перший сон в Новому році»). Квиточки для цих лотерей раз в 10 дешевше, ніж для «Jumbo», та й виграш у них набагато скромніший.

Сьогодні лотерея - частина японської культури. За статистикою, щороку лотерейні квитки купують 45 000 000 японців (третина населення).

Як у багатьох інших країнах, Олімпіада в Японії, яка пройде в 2020 році, буде фінансуватися лотереями. Організатори планують отримати 10 мільярдів йєн (більше $ 86 млн.), які підуть на будівництво спортивних об'єктів.

Билет лотереи Jumbo Билет лотереи Jumbo Билет лотереи Jumbo Ажиотаж за джек-потом Лотерейный киоск по продаже билетов Takarakuji Презентация джек-пота 500 млн. иен лотереи Drean Jumbo Lottery

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
США

Детальніше

У 1612 році Яків Перший уповноважив компанію Лондона «Вірджинія», заробити гроші для успішного благоустрою переселенців у найпершій регулярної колонії під назвою Джеймстаун, яка розташована в штаті Вірджинія. Зробити це планувалося за допомогою проведення ряду лотерей, які організовувалися протягом декількох років і зібрали чимало коштів.

Успіх цього заходу настільки вразив як державу, так і бізнес, що лотереї стали проводитися на користь найважливіших починань: будівництва населених пунктів, доріг, мостів, церков, лікарень, шкіл і університетів, фінансування армії, соціальних програм і культури. До середини XIX століття лотереї міцно зайняли провідне місце в недержавному фінансуванні розвитку країни. За більш ніж 250 років було побудовано кілька сотень об'єктів у всіх існуючих на той час штатах. Засновники найпрестижніших нині коледжів і університетів - Браунський та Колумбійський, Гарвард, Єль і Прінстон - запускали лотереї, щоб фінансувати будівництво й організацію навчання.

Працівниками Державтоінспекції зафіксовано, що більше двохсот лотерей, проведених у період між 1744-1776 роками, посприяли істотному забезпеченню та будівництву доріг, бібліотек, церков, шкіл, мостів і каналів. У 1740 році на фінанси, отримані від розіграшів, були засновані Колумбійський і Прінстонський університети, так само як і вищий навчальний заклад Пенсільванії, завдяки Академічній лотереї 1755 року.

За часів військових дій в Індії та Франції, деякі колонії застосовували розіграші для здобуття фінансової допомоги для зміцнення укріплень та місцевої поліції. У травні 1758 року, завдяки заробленим коштам за допомогою лотерей, у штаті Массачусетс була проведена «Кампанія проти Канади».

Бенджамін Франклін продумав проведення розіграшів для можливості покупки гармат для оборони Філадельфії. Деякі з цих лотерей пропонували виграш у вигляді «песо». Лотерея імені Джорджа Вашингтона 1768 року не мала такого блискучого успіху, як усі попередні, але вкрай нечисленні квитки з особистим підписом президента були настільки рідкісними, що незабаром стали улюбленим предметом колекціонерів, наприклад, у 2007 році один такий екземпляр був проданий за 15 тисяч доларів . Його лотерея була організована для фінансування будівництва дороги через Аллеганські гори, до всесвітньо відомого зараз курорту HotSprings у штаті Вірджинія. У 1769 році Вашингтон виступив менеджером «Рабів лотереї» у полковника Бернарда Мура, де в якості призів виступали ділянки землі та раби, саме така інформація надана видавництвом газети «Вірджинія».

На самому початку боротьби за незалежність, Континентальний Конгрес організовував лотереї, щоб назбирати кошти для підтримки колоніальної армії. З допомогою збору податків ніколи не можна було зібрати певну суму для деяких проектів, проте шляхом проведення лотерей, які вважалися «прихованими митами», чимала кількість грошей збиралася в рекордно швидкий термін.

Билет лотереи Джорджа Вашингтона на постройку Маунтин Роад Лотерейный билет, выданный Континентальным Конгрессом для финансирования американской войны за независимость 1776 г. Лотерейный билет штата Нью Хемпшир 1964 г. Бенджамин Франклин - один из американских Отцов-основателей Джордж Вашингтон - 1-й Президент США Колумбийский университет построенный в 1754 за счет финансирования из лотерей Массачусетский государственный лотерейный билет 1758 г

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
ЦАРСЬКОЇ РОСІЇ

Детальніше

У царській Росії проведення однієї з перших лотерей ознаменовано реформами Петра I і датується початком 18 століття. Повернувшись з Європи, Петро I вирішив перебудувати свою власну країну на західний лад. Цар не тільки голив бороди та вводив моду на європейський одяг, а й дозволив азартні ігри.

У 1700 році з'явилося оголошення про проведення нової «заморської» гри, в якій можна взяти участь за гроші, і в разі перемоги - отримати цікавий приз. До підготовки розіграшу підійшли серйозно - була створена спеціальна тиражна комісія, склад якої призначався самим царем. Проводив гру годинникар на ім'я Яків Гасеніус. Щоб чесність і прозорість розіграшу не викликала сумнівів, квитки з ігрового барабану діставали діти. Двоє хлопців по черзі виймали квитки, а годинникар називав переможця, який виходив з натовпу.

Брати участь у розіграшах могли всі бажаючі, незалежно від статку. Інформація про точну кількість переможців невідома, але вони точно були, і гра була дуже популярна. Комусь щастило, і він вигравав часто й багато, а хтось тільки вкладав, але нічого не вигравав. Витрати на виплату призів дорого обходилися державі, а прибутку практично не давали. Тому проводилася ця гра не довго, і з часом закрилася через нерентабельність.

У той час недержавні лотерейні розіграші були заборонені, але народу настільки сподобалися ігри, що їх продовжували проводити потай від влади. Держава всіляко припиняла такі підпільні заходи, карала організаторів, але повністю прибрати розіграші з життя російського народу так і не вдалося.

Така ситуація тривала до 1745 року. Весь цей час про лотереї мовчали через відсутність вигоди для державної скарбниці, але час від часу придворні розіграші все ж таки проводилися - у вузькому колі та без особливого розголосу.

1745 роком датується масштабний розіграш, який пройшов у царській Росії. За невелику плату можна було купити лотерейний квиток, а в разі перемоги отримати значний приз. Призовий фонд розіграшу складався з речей, конфіскованих у купця. Гра була проведена, щоб продемонструвати суспільству щедрість царя, який зміг справедливо розділити між громадянами майно, нажите нечесно.

Катерина II звернула увагу на великі прибутки організаторів приватних лотерей і в 1764 році зробила цей бізнес державною монополією. При Катерині лотерейні квитки продавалися по 11 рублів, так що в грі могли брати участь тільки заможні. Простим людям, серед яких в указі були особливо згадані "солдати та слуги", присутнім при розіграші тиражів заборонялося.

Уперше на законодавчому рівні лотереї були регламентовані в 1782 році законом під назвою «Статут благочиння». У цьому документі було чітко прописаний механізм розрахунку вартості лотереї. Також було дозволено проводити розіграші приватним комітетам і товариствам. Обов'язковою умовою закону було відрахування частини зібраних коштів на соціальні потреби.

Згодом проводилися як загальноросійські, так і губернські й приватні лотереї. У 1892 році держава вважала, що лотерея допоможе назбирати гроші для підтримки населення в зв'язку з неврожайним роком. Зібрана сума не могла не порадувати, вона була астрономічною та становила в рублях понад 9 мільйонів. Ця подія сприяла не просто допомоги нужденним, а й згуртуванню народу - більш заможні громадяни протягнули руку допомоги біднішим. У результаті розіграшу вдалося зберегти життя тисячам простих людей.

Серед призів, які розігрувалися в цей час, можна було знайти як звичні, так і вельми нестандартні речі. Часто зустрічалися срібні або мідні столові прилади, кухонне начиння. Трохи рідше розігрували ювелірні вироби, картини, килими. Серед незвичайних призів іноді на кін виставлялися маєтки або цілі села. Прості люди в таких розіграшах не брали участь, і це дало поштовх до обмеження суми виграшу.

З початком Першої Світової Війни, таким же чином добувалися фінанси для підтримки поранених фронтовиків.

Оскільки квитки, на які не випав виграш, викидалися, виник широко уживаний донині вираз "вийти в тираж", тобто стати непотрібним або застаріти.

Більшовики заборонили лотереї як "буржуазний пережиток", але з 1921 року стали вдаватися до них з ще більшим розмахом, ніж до революції.

Билет Большой императорской лотереи 1870 г. Лотерейный билет в пользу Московского артистического кружка 1867 г. Лотерейный билет в пользу станиц, пострадавших от большевиков Лотерейный билет на поддержку добровольной пожарной дружины 1914 г. Лотерея на пользу детской лечебницы в Киеве 1913 г. Петр I - Император России

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
СРСР

Детальніше

Радянська влада спочатку заборонила будь-які розіграші. Відразу після жовтневого перевороту 1917 року більшовики привласнили азартним іграм статус соціальної патології, навіть заснувавши посаду комісара «з боротьби з алкоголізмом та азартом». Лотереї, поряд з іншими азартними іграми, також були заборонені. За їх організацію могли і до стінки поставити. Однак, з виникненням багатьох труднощів (голод в 1921 році, внаслідок чого в 30 губерніях без їжі залишилися 90 млн. чоловік) лотереї були поспішно реабілітовані урядом.

В умовах планової економіки, де ресурси не продаються, а розподіляються централізовано, уряду потрібні були не гроші як такі, а можливість вилучити у населення частину готівки та послабити тиск на постійно дефіцитний споживчий ринок.

У першу чергу державі потрібні були кошти для закупівлі за кордоном зерна. Гроші вирішили виманити у громадян хитрістю, запропонувавши їм купити лотерейні квитки. Перші радянські лотереї називалися «Помгол» (допомога голодуючим), «Последгол» (Наслідки голоду).

Мало хто з тих, хто купував лотерейні квитки, думав про вмираючих у Поволжі. Люди полювали за призами: мотоциклом, велосипедом, фотоапаратом, годинами, швейною машинкою, відрізом сукна - речами, яких не було у вільному продажу. Радянські громадяни охоче купували квитки. Адже в країні була така інфляція, що гроші людей цікавили мало.

У цілому лотереї переслідували дві мети: по-перше, отримання коштів від населення, по-друге, підйом загального рівня культури. У середині 20-х радянські лотереї стали пропонувати в якості призу враження. Наприклад, політ на літаку над Москвою, кругосвітній круїз.

Крім лотерей, з 1922 року існували державні позики. Їх облігації після закінчення 20-річного терміну можна було обміняти на готівку, а виграші замінювали виплату відсотків.

Забігаючи наперед, слід згадати, що за часів Сталіна участь у позиках вважалася патріотичним обов'язком. Громадян майже поголовно змушували щорічно "підписуватися на позику" у розмірі місячного окладу, партійців й офіцерів - двох окладів. Ця ситуація породила відомий жарт Черчилля про те, що в СРСР все, що можна, можна обов'язково.

Під час війни преса піднімала на щит тих, хто здавав свої облігації в фонд оборони. Одночасно мали місце випадки, коли в звільненій Європі військовослужбовці купували в місцевих жителів товари, видаючи красиві папірці за радянські гроші.

У 1936 році держава насильно обміняла восьмипроцентні облігації на тривідсоткові та, відповідно, скоротили кількість виграшів.

У 1957 році Микита Хрущов взагалі заморозив на 20 років проведення тиражів та переведення у готівку старих облігацій. Особливе обурення викликали його слова, що це, виявляється, було зроблено виключно "з ініціативи трудящих". Багато людей у розпачі викинули облігації або використовували їх для наклейки шпалер. Правда, і примусова передплата після цього припинилася.

Тепер давайте повернемося назад до 30-х років, які ознаменувалися болючим падінням рубля. Влада визнала блюзнірством витрачати дорогоцінну валюту на закордонний туризм. У якості лотерейного призу громадянам почали пропонувати поїздки рідною країною.

З довоєнних наймасовішими були лотереї Осоавіахіма. Вони користувалися величезною популярністю у населення. Досить сказати, що тираж квитків зріс з 2 мільйонів у 1-й Всесоюзній авіаційної лотереї 1926 року до 75 мільйонів в останній, 15-й лотереї Осоавіахіма 1941 року.

З 1941 р було прийнято постанову про проведення грошово-речової лотереї, під девізом "Усе для фронту, усе для розгрому ворога, УСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ!". Чотири тиражі державної лотереї під час Великої Вітчизняної Війни допомогли зібрати певну суму військовим заводам, а щасливчики переможці обзавелися необхідними в побуті товарами - милом, калошами, теплими речами.

З 1946-1955 рр. лотереї в Радянському Союзі більше не проводилися. У 1956 році в зв'язку з підготовкою до Всесоюзного фестивалю молоді проведення лотерей було відновлено.

Знаменита на всю велику радянську країну грошово-речова лотерея з'явилася тільки в 1958 році. Призи радянських лотерей післявоєнного періоду пов'язані з так званим «дефіцитом»:

  • телевізори
  • пральні машинки
  • холодильники
  • бобінні та касетні магнітофони
  • автомобілі

Також у цей час лотереї стали офіційно відраховувати частину своїх прибутків до держбюджету.

В останні десятиліття існування СРСР стандартна ціна лотерейного квитка становила 50 копійок. На виплату виграшів йшло від чверті до половини зібраних коштів. Ті, кому випала "щаслива" серія, але не номер, отримували втішний приз в один рубль. Нерідко лотерейні квитки нав'язувалися в магазинах "у навантаження" або на роботі в дні зарплати.

За Горбачова уряд обміняв залишок облігацій на готівку за номіналом з урахуванням грошової реформи 1961 року. Ні розіграшів, ні індексації відповідно до зростання цін, яке відбулося за 30 років, не проводилося.

Через п'ять років після закінчення Великої Вітчизняної Війни й аж до розпаду СРСР, всесоюзні розіграші проводилися регулярно. Щомісяця проводиться лотереї, де призами виступали суми від 1 рубля до автомобілів популярних і модних на ті часи марок «Жигулі» і «Москвич».

Квитки численних лотерей коштували копійки, а в розіграші, проведеному раз на 4 роки організацією ДОСААФ, можна було виграти навіть автомобіль «Волга» (придбати його в ті часи було неймовірно проблематично).

1970 рік ознаменувався появою числового розіграшу з найменуванням «Спортлото 6 з 49», він вмить став популярним, а квитки були продані за рекордний час у кількості 1,5 мільйона примірників.

Як вже зазначалося раніше, крім лотерей, у періоди економічних криз і потрясінь, держава вдавалася до позики грошей у своїх же громадян, випускаючи боргові цінні папери (облігації), які продавалися населенню. Через певний термін ці папери влада викуповувала назад. Радянська влада зверталася до облігацій, коли у фінансовій системі намічався черговий збій: у період індустріалізації, під час війни, у пору застою. Латати фінансові діри з їх допомогою було зручно та просто. Розіграші по облігаціях проводили 6 разів на рік. Облігація вважалася погашеною, якщо її номер випадав під час чергового тиражу. При збігу номера серії та номера квитка облігації, сума виграшу була досить великою. Крім погашення номіналу облігації, щасливчики могли отримати солідний виграш, а іноді ще й можливість придбати автомобіль.

В СРСР покупка облігацій виграшної позики було одним з нечисленних способів інвестувати свої кошти. Розповсюджувачі квитків і організатори тиражів не отримували зарплати, працюючи на громадських засадах. Зміст штатних співробітників лотерей було категорично заборонено. Правда, для преміювання активістів виділялися невеликі суми. Громадські розповсюджувачі були зобов'язані реалізувати серед трудящих певну кількість квитків. При цьому інструкції, якими повинні були керуватися лотерейщики-добровольці, усіляко підкреслювали, що головним завданням усього заходу є не отримання грошей, а патріотичне виховання населення.

Варто відзначити, що найпопулярнішими розіграшами за весь період СРСР були розіграші лотереї «Спортлото», адже в цьому випадку люди самостійно вибирали комбінації цифр, а не купували квитки з уже надрукованими на них числами, як це робилося у всіх дотеперішніх лотереях. 20 років існувала це жеребкування, і за весь час встигло назбирати більше 500 мільярдів рублів для держави. Скільки стадіонів, спорткомплексів й інших громадських приміщень для народу було побудовано на ці гроші, що й казати, навіть Олімпіада 80 року частково проводилася за ці кошти. Багато людей захоплено розраховували складні обчислення та намагалися "грати за системою".

На тему лотерей були зняті кінокомедії "Зигзаг удачі" і "Спортлото-82". Крилатими стали фрази з культових фільмів "Діамантова рука" ( "Хто візьме квитків пачку, той отримає ... водокачку" і "А якщо не будуть брати - відключимо газ") і "Москва сльозам не вірить" ( "У житті ж ще лотерея є. Я ось завжди лотерейний квиток купую! - Ну і як, виграла що-небудь? - А як же! Два рази по рублю!").

З'явилася також "миттєва" лотерея "Спринт". Купивши квиток, людина не чекала тиражу, а відразу стирала ребром монети сріблястий захисний шар і дізнавалася, виграшний білет чи ні.

Билет всесоюзной лотереи ОСОАВИАХИМА Билет денежно-вещевой лотереи «Все для фронта» Билет лотереи «Спринт» Билеты денежно-вещевой лотереи 1960-1963 гг. Киоск по продаже билетов «Спортлото» Лотерейные билеты ДОСААФ СССР Лотерейный билет в честь Всесоюзного фестиваля молодежи Лотерейный билет «Долой неграмотность» 1927 г. Лотерейный билет ДОСААФ СССР 1983 г. Праздничный выпуск денежго-вещевой лотереи к 8 марта 1979 г.

ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
УКРАЇНИ ПЕРІОДУ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Детальніше

Найбільшим лотерейним оператором України, безсумнівно, є компанія «М.С.Л.». Історія компанії не була гладкою, а скоріше навпаки. У перші роки становлення нашої держави «Молодьспортлото», а сьогодні «М.С.Л.», зазнало на собі всі тяготи гіперінфляції, всю трагедію тяжкого становища країни і народу. У 1991-95 роках недосконалість законодавства призвела до того, що на лотерейному ринку України працювало одночасно 92 оператори.

Невідомо, звідки з'явилися численні псевдолотереі - шахрайські та грабіжницькі. Їх засновники обіцяли золоті гори, а в результаті гравці не отримували свої виграші, а держава - податки. Ці «лотереї» завдали великої шкоди, як гравцям, так і сумлінним лотерейним операторам. Не кажучи вже про те, що шахраї дискредитували лотерею, як явище, і ці наслідки відчуваються навіть сьогодні. Але вік їх був недовгим, численні псевдолотереі розорилися, раптом зникли, і поступилися місцем професіоналам, - оператору «М.С.Л.», який десятиліття проводив і проводить лотереї чесно і відкрито.

З роками компанія «М.С.Л.» зміцнила своє положення, заслужено стала провідною лотерейної компанією країни з великим досвідом проведення спортивних, числових, телевізійних, миттєвих лотерей, щорічно збільшуючи обсяги відрахувань коштів, як до Державного бюджету, так і на розвиток спорту, на підтримку паралімпійського руху в країні.

«Фортуна молоді» - перша українська миттєва лотерея, яка надійшла в мережу розповсюдження «М.С.Л.» в 1993 році. У цьому ж році до неї додалася ще одна миттєва - «Олімп», призначена, як і «Фортуна», підтримати олімпійський рух в країні і профінансувати підготовку до змагань національних збірних.

У період найжорстокішої гіперінфляції, що спалахнула в Україні, компанія «М.С.Л.» зуміла довести всім, що працює за принципами чесності й відкритості як по відношенню до гравців, так і держави. Визнанням успішної діяльності «М.С.Л.» став вступ до Європейської Асоціації державних лотерей «AELLE».

У 1994 році, за прикладом багатьох європейських країн, «М.С.Л.» перейшла на, так звані, цільові лотереї. Першою з них стала лотерея «Рекорд», кошти від проведення якої направлялись на допомогу дитячим спортивним школам України.

З 1995 по 1997 рік «М.С.Л.» проводила лотерею «Золоте колесо», фінальні розіграші якої транслювалися по ТБ, і перетворювались в яскраве кольорове шоу, яке запам'ятовувалося надовго. Кошти, отримані від її проведення, йшли на підготовку спортсменів-учасників Олімпійських ігор 1996 року в Атланті. Гроші, які були розіграні в студії, передавались на підтримку спортивних шкіл і спортивних інтернатів в Україні.

У 1995 році в мережі розповсюдження лотерей «М.С.Л.» з'явилися квитки нової миттєвої лотереї - «Блискавка», а рік по тому - безтиражні лотереї «Олімп-супер». І одна, і друга призначалися для додаткового фінансування підготовки збірних команд України до літніх і зимових Олімпійських ігор, а також для сприяння розвитку фізичної культури і спорту в країні.

12 травня 1996 р. запрацював перший український лототрон, який був виготовлений на замовлення «М.С.Л.». З цього моменту числові лотереї отримали горду назву - лотереї «Українське спортлото», а їх розіграші регулярно транслювалися на каналі УТ-1.

У квітні 1997 року були введені в дію Умови проведення державної числової лотереї «Українське спортлото 6 з 40», а в наступному 1998 році ця лотерея подарувала найбільший джек-пот з усіх, які коли-небудь розігрувалися в той час в Україні - 177 376 грн.

На самому початку 1998 року лотерея «Двадцять Одне» поповнила сім'ю миттєвих лотерей. А влітку цього ж року гравці отримали в подарунок 100% український продукт - лотерею «З якої ноги». Аналогів цієї лотереї немає ні в Європі, ні в Америці.

У 1998 році на базі державного оператора лотерей «Молодьспортлото» було створено ТОВ «М.С.Л.» - українська компанія, яка спеціалізується на послугах загальнонаціональних лотерей.

В кінці 1998 року «М.С.Л.» приступило до введення в мережу розповсюдження лотерей лото-терміналів, надаючи гравцям можливість грати на обладнанні, на якому грають у всіх країнах світу. У березні 1999 року на українському ринку з'явився абсолютно новий вид миттєвих лотерей – «Казино». На одному її квитку були зібрані відразу чотири азартні гри: «Двадцять Одне», «Гра в кості», «Рулетка», «Гральний автомат».

Два місяці по тому гурмани лотерейної гри отримали в подарунок від «М.С.Л.» ще одну лотерею - «Гороскоп» - для людей, які вірять у свою зірку й зв'язок людини з Всесвітом. Засоби від її проведення, як і від усіх вищевказаних, спрямовувались на фінансування фізичної культури та спорту в нашій країні.

У 1999 році було прийнято рішення про запуск абсолютно нової тиражної лотереї - «Лото Забава». Ця гра одразу підкорила сотні тисяч, а може й мільйони гравців своєю щедрістю та грандіозним дійством. Для проведення тиражів залучалися найпопулярніші артисти українських театрів й естради: Олександр Пономарьов, Руслана Лижичко, Катерина Бужинська, Тіна Кароль, Влад Яма, Наталія Могилевська, Катерина Серебрянська та багато інших. Виступити в ролі ведучих пощастило таким зіркам як: Ілоні Бойко, Віктору Андрієнко, Василю Бендасу, Сергію Озіряному (артист театру російської драми ім. Лесі Українки), а також народним артистам України Анатолію Гнатюку та Ларисі Руснак.

Першою миттєвою лотереєю, яка була запущена «М.С.Л.» у 2000 році, стала «Олімпійська», яка щойно з'явившись, відразу ж включилася до роботи зі збору коштів на спортивні цілі. На цей раз гроші були спрямовані на підготовку українських спортсменів, які виступали спочатку в Сіднеї, а потім і в Афінах.

У квітні 2000 року список миттєвих лотерей «М.С.Л.» доповнився ще однією - «Авто-лото», яка адресувалася вітчизняним автолюбителям. А відома ця лотерея своїми акціями - додатковими розіграшами іномарок. Першим авто розіграли «Форд Мондео», через рік - «Ніссан Альмера», наступними стали «Хюндай-Акцент» і «Рено». Для мандрівників, любителів пригод, ризику та азартних відчуттів у червні 2000 року «М.С.Л.» запустила миттєву лотерею «Подорож 2000», унікальну як за умовами гри (9 спроб на виграш), так і за сумою суперпризу - 200 тис . гривень.

Для цієї ж категорії гравців рік потому стартувала миттєва лотерея «Острів скарбів», яка надала можливість усім шанувальникам романів Стівенсона відшукати лотерейний скарб розміром 150 тис. гривень.

12 червня 2000 р. відкрили ще одну сторінку в історії «М.С.Л.». Розіграш двох її числових лотерей «Українське спортлото 5 з 36» і «Українське спортлото 6 з 40» стали проводитися двічі на тиждень, і цим подарували гравцям можливість вигравати в два рази частіше. У серпні 2001 року «М.С.Л.» замінило ці лотереї новою числовою онлайн-лотереєю «Мегалот» з ігровою формулою «6 із 45». Пізніше ця формула була замінена на більш сучасну - "6 з 42 плюс число (Мегакулька) від 0 до 9". Продаж і реєстрація числових комбінацій була забезпечена новітньою електронною системою, яка виключає будь-яке втручання людини в її роботу.

У серпні 2000 року увагу дорослих і дітей привернула до себе нова лотерея «Ласий шматочок». Герої мультфільмів і коміксів дарували серйозні лотерейні призи, максимальний з яких - 50 000 грн. Менше ніж через рік стартувала ще одна лотерея, яка дозволяла дорослим гравцям згадати своє дитинство - «Хрестики-нулики».

Нарешті, у серпні 2002 року була запущена принципово нова миттєва лотерея «Гарна звістка». Родзинка її - в чарівних словах ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ, які необхідно зібрати гравцю по складах. Зібрав слово - значить, отримав право на солідний виграш.

Наповнивши український ринок найрізноманітнішими лотереями, які розраховані на різні смаки гравців, «М.С.Л.» в квітні 2002 року почала освоювати віртуальний світ. Для сучасних азартних гравців компанія «М.С.Л.» запропонувала першу в Україні державну лотерею в мережі Інтернет - "Віртуальне казино". Завдяки цій грі, азартні люди отримали можливість "виймати" простим клацанням миші реальні пачки українських гривень з всесвітньої павутини.

У 2004 році, «М.С.Л.» запускає справжній лотерейний хіт - квартирну лотерею «ХТО ТАМ». Це була унікальна можливість виграти весь спектр можливих призів - від простого телефону до комфортабельної квартири, плюс чималі суми грошей, звичайно.

У 2007 році один зі світових лідерів з впровадження лотерейних послуг - компанія Scientific Games підписала контракт з «М.С.Л.» на поставку квитків миттєвих лотерей та надання корпоративних послуг. Дане співробітництво допомогло компанії використовувати нові технології, які запроваджені за кордоном. Це дозволило «М.С.Л.» не тільки зберегти лідерство в індустрії, а й підняти українську лотерею на новий якісний рівень. У результаті цієї співпраці, гравець зміг отримати цілу серію миттєвих лотерей під брендом «Швидкограй».

На виробництво, доставку й облік друкарських миттєвих лотерей «Швидкограй» йшло чимало часу. Тому, компанія вирішила поетапно вводити електронні миттєві лотереї. На їх створення та запуск йшло менше часових і матеріальних витрат, а значить гравець завжди міг отримати новий продукт, як то кажуть «з пилу, з жару».

Першою електронної лотереєю стала «ШвидкоГроші». На сьогоднішній день асортимент налічує вже близько 15 найменувань.

«ТІП» і «ТОП» - наймолодші тиражні лотереї в портфелі брендів «М.С.Л.». Їх запуск успішно відбувся 14 жовтня 2013 року. Назва – це своєрідна гра зі словами, адже всім знайомий девіз: «Усе буде тіп-топ», тобто все буде добре!

Особливістю рекламної кампанії для старту цих новинок стало те, що в численних телевізійних роликах знялися не тільки професійні актори, а й деякі співробітники «М.С.Л.» і, навіть, олімпійська чемпіонка з фехтування Яна Шемякіна.

Лотереї «ТІП» і «ТОП» максимально прості для гравця: досить лише вказати розповсюджувачу в яку з двох ігор ви хочете зіграти та обрати кількість ігрових комбінацій. Також є можливість вибрати й кількість тиражів. Саме завдяки своїй простоті обидві лотереї досить швидко заслужили любов гравців. На старті лотереї квиток «ТІП» коштував 1 грн., а головний приз сягав 100 000 грн., ціна «ТОП» становила 2 грн., а головний приз - 200 000 грн. Лише в перший тиждень розіграшу лотереї «ТОП» гравці виграли 4 головні призи по 200 000 гривень. Це був унікальний показник вигравання для українських лотерей.

Починаючи з 211 тиражу (12 травня 2014 року) головні призи були збільшені: у лотереї «ТІП» головний приз зріс до 200 000 грн., у «ТОП» - до 500 000 грн., відповідно, зросла й вартість квитка. Цікаво, що з моменту запуску й до 1 травня 2015 року розіграші проводилися в студії з використанням 6 лототронів по 2 рази на день. Трансляції відбувалися на каналі «Україна», а з 2015 року перейшли на «Еспресо ТV». Пізніше від такого формату розіграшів відмовились у силу розвитку новітніх технологій. Починаючи з 1 травня 2015 року розіграші стали проводити з використанням генератора випадкових чисел і комп'ютерної графіки.

Як вже стало зрозуміло, протягом усього часу існування «М.С.Л.», її лотереї підтримували спорт і культуру. Одним з найяскравіших недавніх прикладів - будівництво Льодового палацу зимових видів спорту «Льодограй» в місті Богуслав Київської області у 2014-му році. Центр, у першу чергу, призначений для регулярних тренувань юних хокеїстів і фігуристів з навколишніх районів Київської та сусідніх областей, а також призначений для проведення українських і міжнародних спортивних змагань і зборів.

Вихованням спортсменів займаються досвідчені тренери, зокрема колишній гравець збірної України з хокею Олександр Матвійчук.

Крім будівництва Льодового палацу, оператор «М.С.Л.» взяв на себе зобов'язання фінансово підтримувати об'єкт на протязі, принаймні, 10 років. Завдяки дотаційній політиці лотерейного оператора, у «Льодограї» діє демократична цінова політика, завдяки якій доступ дітлахам до занять улюбленими видами спорту є значно дешевше, ніж в інших льодових аренах. Центр також став улюбленим місцем для активного відпочинку дорослих і малечі.

Крім спорту, гроші від проведення лотерей «М.С.Л.» перераховуються також для підтримки розвитку кіно. Наприклад, у 2016-му році найвідоміша сімейна лотерея України під назвою «Лото-Забава» стала офіційним партнером щорічного Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», а також спонсором гран-прі фестивалю в розмірі $ 10 000. До цього компанія «М.С .Л.» підтримувала кінофестиваль протягом 14 років.

За весь час існування «Молодості», відбулися дебюти нині визнаних європейських постановників: Фреда Келемена, Тома Тиквера, Денні Бойла, Франсуа Озона, Андраша Монорі, Ілдіко Енеді, Гера Попелаарса, Жака Одіара, Сергія Маслобойщикова, Олексія Балабанова, Дениса Євстигнєєва, Стівена Долдрі та інших. Деяких учасників «Молодості» пізніше відзначали «Золотою пальмовою гілкою» (Брюно Дюмон) та «Оскаром» (Ален Берлінер).

Сьогодні «М.С.Л.» продовжує творити сучасну історію українських лотерей, розробляючи нові продукти, втілюючи в реальність найсміливіші соціальні проекти, розвиваючи міжнародне співробітництво, а також просуваючи благородну гру в лотереї серед українських громадян.

Як показує історія та світова практика, лотерея - не тільки дієвий спосіб, завдяки якому кожен повнолітній може збагатитися, але також спосіб зробити країну кращою, красивішою та здоровішою.

КМКФ «Молодість» и «Лото-Забава» Логотип популярной бинго- лотереи «Лото-Забава» Лотерея «ХТО ТАМ» Лотерея «Золоте колесо» Плакат акционного розыграша «Лото-Забава» Постер электронной мгновенной лотереи «До Свята» - ко Дню рождения МСЛ Рекламная листовка «Молодьспортлото» Скреч-билет мгновенной лотереи бренда «Швидкограй» Счастливые победители 669 тиража «Лото-Забава» Счастливые победители лотереи «ХТО ТАМ» с ордером на квартиру Счастливый владелец джек- пота «Мегалот» Универсальный учебно-тренировочный центр «Льодограй» в г. Богуслав
Ми у Viber!